Мало Пустими очима дивлюся у небо,А що я хочу, чого вже не треба?Та проклята думка мовчить й не пускаєЙ над моїм серцем мов сокіл кружляє.Кричить, а мовчання вбиває ще більше,Чи щастя, чи горе не знаю що гірше,А вітер міняє свій лет до незгодиЯ йду уперед навмання без дороги.І знаючи те, що краю немаєЦе світло далеко мене убиваєЗа спиною чую я теплії крила,Й сміятися хочу, й сміятись несила.І крилами змахом від пут відірваласьІ в ніжну безодню небес я помчалась.І враз так тепло і хороше стало,А раю багато, Кохання - так мало...
